Стагную, деградую, розкладаюсь

Стагную, деградую, розкладаюсь,
Зі злості пухну в тишині
Давно нічим цікавим не займаюсь
Лиш дурість залишилася в мені.

Всі дні без сенсу проминають,
Займаюся дурнею кожен раз
Допоки деякі у вихорі життя літають,
Я лиш веду "Маленьку книжечку образ".

Десь в голові зароджується жалість,
Та не до себе, зовсім ні
Жалію тих, із ким я добре знаюсь
Щоб знать мене, потрібні нерви золоті.

Стагную, деградую, розкладаюсь,
Зі злості пухну в тишині
Міняти треба те, чим я займаюсь
Можливо змінить це мене, а може й ні.