Ми в лютому спокійно спали,
Біди і горя ми не знали,
Гармати вранці підняли,
І ми відчули біль війни.
О мамо, мамо, як же страшно,
По місту танки вже йдуть,
Вони навколо все розіб’ють,
І наші душі заберуть.
А скільки сліз гірких страждання
Ви принесли до нас у хату
, Ви зруйнували нам життя,
Його ніяк не збудувати,
О мамо, мамо, як же страшно,
По місту танки вже йдуть,
Вони навколо все розіб’ють,
І наші душі заберуть.
Ви серце вирвали з грудей,
Ви покалічили дітей,
І плаче ненька Україна,
Бо мати поховала сина. О мамо, мамо, як же страшно,
По місту танки вже йдуть,
Вони навколо все розіб’ють,
І наші душі заберуть.
Валентина Харченко