Біля очей жіночих я бджілкою літаю
дивлюся заворожено на два букета квіт
о своїх почуттях як завжди натякаю
до них немов до меду солодкого прилип…
Біля очей жіночих я бджілкою літаю
чіпляюся вже вкотре за довжелезні вії
і ніжністю старанно її увагу привертаю
і на взаємність не втрачаю ще надії…
Біля очей жіночих я бджілкою літаю
адже напам’ять знаю її кирпатий ніс
і відчуваю її по справжньому кохаю
і рідний став пшеничний густий ліс…
Дмитрий Погребняк 555
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
