Весну кохання, ні, не зупинити,
вона – мов зоряниці ті ясні.
А зустрічі – це, мабуть, Божі миті,
цвітуть – немов черемхи при вікні.
І соловей – витьохкує у серці,
й зозуля в ньому літечка кує.
А я – в очах твоїх… В очах-озерцях –
моє кохання там гніздечко в’є.
М_А_Л_Ь_В_А &Валентина Пошкурлат
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
