***

За дощами
сховаємось,
за хмарами.
Один одним
захворіємо,
замаримо.
У роси
світанку
не спитаємо.
Доки маримо -
Доти кохаємо.
Як свічками
забіліють
каштани,
Неквапливо
видужувать
станем:
Ти від мене -
я від тебе
у лікарні
Сьомого Неба,
Моя мила
сусідка
по палаті,
у блакитнім
крепдешиновім
платті.