Ви лишаєтесь в пам’яті вічно живими
Бо в обіймах смертельних безсиллі роки.
Молодими пішли ви від нас, молодими.
Ми зістаримось, а ви такі як були.
Посміхнетеся знову в останню хвилину.
Ви чекайте на нас, ми вернемось живі.
Та закрили ви серцем свою батьківщину.
Вам би жити та жити , синочки мої.
Подивіться, як сонечко світить яскраво,
Як весна повертається знову до нас.
Ми клянемось построїти кращу державу,
Та на жаль повернути не зможемо вас.
Ми клянемось нічого в житті не забути,
Не пустити ніколи це зло на поріг.
Щоб достойними вашого імені бути
Зберігаючи пам’ять, як наш оберіг.
14.03.23р. В.Юрченко
Володимир Юрченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
