Ви лишаєтесь в пам'яті вічно живими
Бо в обіймах смертельних безсиллі роки.
Молодими пішли ви від нас, молодими.
Ми зістаримось, а ви такі як були.
Посміхнетеся знову в останню хвилину.
Ви чекайте на нас, ми вернемось живі.
Та закрили ви серцем свою батьківщину.
Вам би жити та жити , синочки мої.
Подивіться, як сонечко світить яскраво,
Як весна повертається знову до нас.
Ми клянемось построїти кращу державу,
Та на жаль повернути не зможемо вас.
Ми клянемось нічого в житті не забути,
Не пустити ніколи це зло на поріг.
Щоб достойними вашого імені бути
Зберігаючи пам'ять, як наш оберіг.
14.03.23р. В.Юрченко<br>Володимир Юрченко
