Сьогодні мої сльози хай виллються у слова,
Можливо, біль душевний зможуть вгамувати,
Ком у горлі дихання моє перекрива,
Бо втратила назавжди свого тата…
Безжально смуток тіло розрива.
Бальзамом нестає для мене тиша.
Сивість волосся швидко покрива
"Татусю, таточку" чому мене залишив?
Вже невідчую теплоти з долонь,
Твоєї ніжності мені бракує.
Дивлюсь, як у лампаці догора вогонь.
Від горя ліків на жаль не існує.
Ніколи не почую вже ж поради,
Які як знахідка були в житті.
Ти жити вчив завжди лиш нас по правді,
Всі знали руки твої золоті.
Я вимолю, за тебе, всі гріхи.
Дорогу творами я прокладу, віршами,
У Бога у рай двері попрошу відкрить
Про Тебе пам’ять буде вічно з нами!
Ірина Сонце
Втрата
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська