Пишу я серцем ці рядки,
Хоча далеко, я від Вас.
Я вдячна Богу – в мене є батьки,
Як хочеться спинити час.
Рідну дорогу знаю та стежки,
Шукала захист там я від образ.
Торкнутись хочу Вашої руки,
Але так рідко випадає час.
Я чую – вам виспівують пташки,
І вже лягла на коси сивина,
Давно життя написані книжки,
Але в дітей на серці є вина.
Минають дні, летять кудись роки.
Життя дали, життя заради нас.
"Живіть! Благаю вас, мої батьки!"
Прошу у неба зупинити час.
<br>Ірина Сонце
