Війна – то час випробування людини кожної на зрілість.
Хто був нічого, стане кращим і буде все на Божу Милість.
Не всі вже встануть на світанку, не всі побачать,
як знову сонце сходить зранку.
Біль пекучий час загладить, з очей рідних впаде сльоза,
впаде, як на сході сонця спадає ранкова роса.
Хто по коліна був у багнюці, під сонце виліз та попав під дощ,
Не висохне на ньому багнюка, вона із нього не стече,
Зв’язне ще більше в багнюці, вона йому дістане по плече.
Такі з таємних сховищ повилазять,
Пороги всіх інстанцій обійдуть,
Багато з них розкажуть про такі свої звитяги,
що їм повірять та з повагою за їх псевдо заслуги
Держави ордени й медалі нададуть.
Та в час новий їм люди не повірять,
псевдо заслуг вже не оцінять їх,
А шану віддадуть солдату, тому хто є й тому, хто у бою поліг.
20.12.2024 (перевидання)
В.Є. Панченко
Війна час випробування
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська