Війна

Ще трохи й закінчиться історія життя,
Ще трохи й не витримає серце моє.
Його прокляла ця клята війна,
Що забрала життя у невинних людей.
Ракети летять, вибухи чутно.
Сильніше й сильніше стає відчуття страху.
Не страх за себе чи за рідний дім,
А за Вкраїну, яку можуть знищити до краху…
Чи сильні ми? Ну що ж, час покаже…
Та знайте, що у наших венах козацька кров!
А ви як були, так і залишитесь псами
Херсон уже вільний, а що буде далі?
Чи будуть в Україні дні мирні і вдалі?
А далі-весна. А далі-Перемога!
Ми зможемо! Звільнемо наше життя!
Бо хто, як не ми, українці,
Запалять надією власні серця!?
Тож будемо вільні! Відвоюємо свободу!
Об’єднаємося усі від Заходу до Сходу!

Діана Вовк
Діана Вовк