колись стояв нагорі козак з пулею в плечі з права дивиться а по селу проходить мрак люди ходять мов в них траур а то не траур то біда пройшло вже років то багато але змінилося що мало стоїть воєнний вже на полі навколо хлопці всі у крові так що ви робите то люди хіба це вартує того пролитих сліз тих матерів які ріднесеньких дітей згубили на цій кривавій війні
Вікторія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
