Війна

Пекельні дні, безсонні ночі,і всюди спалена земля.
Тут заглядає смерть у очі
До нас прийшла русня.
Тут гради небо закривають.
Від вибухів здригається земля.
І мирні люди помирають
І проклинають москаля.
Під звуки мін лягають спати.
Вони вже звикли до війни.
Нема куди їм утікати,
Вони тут виросли й жили.
Вони тут жили,працювали,
Тут їхні села і міста.
Вони рашистів не чекали,
Їм не потрібна ця війна.
Вони не хочуть помирати,
Та тільки вибору нема.
Москаль прийшов їм "мір" подарувати.
Тепер палають села і міста.
Тут гинуть наші діти,
Тут гинуть матері.
Тут не ростуть вже квіти
На спаленій від вибухів землі.
Як можна на руїнах,"мір"побудувати, спаливши села і міста?
Як можем ми катів братами називати і тут терпіти москаля?
Йди геть, москаль,втікай у рашу!
Тут твого ніц нема.
Не зачіпайте Україну нашу
Бо буде вам усім біда!
Олег