Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

ВИБУХИ В СТОЛИЦІ Лунають вибухи гучні, Не сплять потвори і в суботу, Не йде і зди́хіль сатані, Ніщо́ не знищує сволоту. Лунають вибухи гучні Один за о́дним у столиці, У небі світяться вогні, Для нас страшні ті громовиці. Лунають вибухи гучні, Нема споко́ю нам ні днини, І ці […]

ДВАДЦЯТЬ ВІСІМ ГЕРОЇВ (Світлій пам’яті полеглих 128-ї бригади) Двадцять вісім героїв, Двадцять вісім свічок, Додало́ся в нас болю Й чорних-чорних стрічо́к. Двадцять вісім героїв Полягло, наче цвіт, Все від вражих набоїв, Там відбувся приліт. Двадцять вісім героїв Попрощались з життям, Ворог ли́ха нако́їв Смертним тим вишиттям. Двадцять вісім […]

СВІТИЛИ НАМ ВСЮ НІЧ НЕ ЛІХТАРІ Світили нам всю ніч не ліхтарі, В заграві вогняній ми потопали, Летіли нас вбивати моsk@лі – Життя наші на кон вони поклали. Над нами висло вбивчеє шатро, Під куполом небесним – павутина, Яку вночі снувало вбивче зло, І падала палаюча хустина. Бляшанки, […]

ХОТІЛОСЬ ВИЖИТИ І ЖИТИ Усе палало у вогні, Чи виживем, то ми не знали, Гатили кляті моsk@лі, Сміттям убивчим гаратали. В страху́ й молитві ці́ла ніч, Зерня́ток вервиці торкалась, І не змикала зовсім віч, Була́ і мить… з життям прощалась. Словами це не описать, Усьо́го словом не сказати, […]

ВІЙНА ЗАБРАЛА Війна забра́ла тисячі́ життів, А може навіть це уже й мільйони, Її до нас рашист-упир привів, Йдуть з технікою цілі ешелони. Війна забрала український цвіт Й продовжує щодня їх забирати, Вже другий розпочавсь десяток літ, Продовжуєм в могилоньки лягати. Війна забрала доньок і синів, Ніхто й […]

Шипіт – це непросто водоспад гучний, Але водночас - це ніжний шепіт, Характер зачаровуючий і неповторний, Доброзичливий, не злий, Відвідувачу кожному показує він свій. Перед очима справжнє диво – величний Потік води, який падає з висоти та створює Багатоголосий звук тисячі крапель, І ти бачиш мить чарівної красоти. […]

На шматки розірвано душу... І кришталеве серце звично розіб'ється, Коли щоночі затемняти вікна мушу, А в дім тривогою сирена увірветься На шматки розірвано сім'ю... Коли на фронт ідуть батьки, брати, сини. І не зібрати скалки кришталю, А рідних обійняти можна лиш у сні. Війна... Чому? Чи чуєш нас, […]

Не знаю я, як ви воюєте в окопах. Та знаю про жорстокості боїв. Я пам'ятаю двадцять чотринадцять, і Краматорськ... Як вистояв в борні. Сьогодні теж війна... Важка й злиденна. І Краматорськ тримається незламно. А я далеко... Хоча й згадую щоденно Про тих, хто місто захищає справно. Щоденно вранці […]

Літнє зоряне небо – це найчарівніше видовище природи, Яскравість , яка додає літу вроди. Споглядання безмежних просторів Всесвіту, Свято молодості й краси цвіту. Дивлячись у небо, розумієш, який Всесвіт могутній! А над головою – найяскравіші зорі літа, Різних сузір’їв – це Літній Трикутник, А серце спокійне і страх […]

Золота осінь – це симфонія яскравих кольорів, Це не просто пора року, а мить приємних відчуттів. Легкий смуток і свято, розкішні шати. Урочистий, чарівний бал, Де учасників вдячних повний зал. Легкий смуток та свято – усе завмирає Перед зимнім сном , А золото нам платить За працю нашу […]

Золота осінь – це симфонія яскравих кольорів, Це не просто пора року, а мить приємних відчуттів. Легкий смуток і свято, розкішні шати. Урочистий, чарівний бал, Де учасників вдячних повний зал. Легкий смуток та свято – усе завмирає Перед зимнім сном , А золото нам платить За працю нашу […]

КРОВАВИЙ ПОТЯГ Ось знову вдарили потвори, Життя забравши у людей, Прине́сли знову біль і горе… Коли ж не бу́де в нас смертей? Коли не будуть в нас стріляти, Сміття убивче запускать? Чи при́йде час, щоб їм сконати? Чи довго нам на це чекать? Дніпро… Руйнації і жертви, Усюди […]