Дивуюсь літу, дочекалась,
Різноманіттям тішить день,
Укотре липа уквітчалась,
Росте, дорослішає клен.
А я, доросла, вже старію,
Міняюсь в часі в гірший бік,
Дивитись в дзеркало не смію,
Бо знаю — інша, як торік.
В тривозі час у днях минає,
Давно від мене спокій втік,
Йде, спотикаючись, не знає,
Що жде на нього, на мій вік.
21.05.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
