Віє вітер вже на захід,
На ту річку і село,
Де колись жив дід мій, прадід,
І кріпацтво де було.
Берег панство засадило,
Все родило там, цвіло,
Ним життя моє бродило,
Молодим як ще було.
І ті груші досі родять,
Біля річки, на горі,
Гнуть роки їх, бурі трощать,
А вони стоять старі.
В'ється берег кривобокий,
Плине річка крізь місток,
Її велич — хрест високий,
На камінні, де горбок.
23.05.2025.
Ганна Зубко
