Дитинство

І скільки років вже минуло ?
Та років п’ять , а може й сім
Коли веселі ми були
Малі , трохи може й дурні
Бадьорі , і тільки інколи сумні
Без шрамів на душі
Безтурботні ми були
Хвилювало нас лиш те
Обрати хованки чі м’ячик
Тоді ми були всі справжні , живі
Без телефонів , без думок
Липових емоцій,
А зараз що ?
Розбіжались хто куди
І всі ми зараз для кожного чужі
У кожного свою життя
Хтось працює, хтось десь вчиться
А у когось вже сім’я
Та ніколи не забуду я
Коли щасливою була .
Дитинство – це справді золота пора

Чорна Марія