Дитинство

Дитинство далеке може,я не хочу прощатись з тобою а ти вже у минулому е і знаходишся десь за моєю спиною.ти не було єдине ніколи,було добре ти було й зле,ти початок життєвої школи і навчання твоє немале.ти б навчило мене добре жити аби я пильніше дививсь уперід,віконце науки б зумів відчинити,засвітився б і мій індивід.та майбутнім в дитинстві не турбувався,жив я сьогодняшнім днем як всі діти я бігав та грався й не розумів,що я грався з вогнем.моі очі наївно світились,я вважав що в житті легко й просто,мої руки нічому не вчились я вважав що всього в мене вдосталь але глибоко я помилявся,а в минуле нема вороття і в становищах я опинявся,що не здатні гідно зустріти життя.а от у дитинстві чудово жилося,у дитинстві не знаєш великих проблем і навіть якщо щось зтряслося,то було із щасливим кінцем,дитинство минуле моє,я не хочу прощатись з тобою ,але час лиш ходи додає й забирає мене за собою.
Андрій пастух