Де б не літав ти в далині,
Пам'ятаєш удома дні.
Миті дитинства шалені,
Світлі часи довоєнні.
Мурахи по тілу від сьогоденняч
Я вже не спробую бабусі варення,
Не прокачусь у парку на гойдалці,
Не пробіжусь вздовж рідної вулиці.
Не кину м'яч сусідам через паркан,
Не розіллю чай із цукром на диван,
Не розіб'ю вже на сходах колінку,
Не попаду сніжком у рідну шибку.
Миті дитинства круті й безтурботні,
Серце й душа були завжди назовні.
Коли літати могла вільно в казках,
Коли жила у кількох різних світах.
Щастя такого я уже не здобуду,
Я ніколи в житті це не забуду!
Поле пшениці десь біля Херсону,
Печеру біля Бахмуту солону,
Січ козацьку й корабль у Запоріжжі,
Пікнік на Каховському узбережжі.
Неприступні зелені схили Карпат,
І Хом'яка, і Говерлу, і Драгобрат.
Все що минуло, вже не вернеш,
Вже не побачиш, не попадеш.
Лишаються спогади тільки.
Дитинство єдине навіки!
Цінуй кожну радісну мить,
Бо час… так швидко летить.<br>Щетиніна Дар'я
