А чи живемо ми ,чи є майБутнє?Пита малеча в нас щодня.Чому батьки наші відсутні?Чому здригається-земля?
Чому багато діток плаче?Чому в повітрі сірий пил?Чому немає вже солдата,Що українське все любив?
Батьки – завжди з нами у серці…Земля — то дощ хоче іти…Надворі пил уже розвіявсяЙ немає шансу вже піти…
Немає шансу, бо стоять соколи’,Забувши про солодкий сонТримають українськії кордониА їх тримає полігон..
ГАМУЮЧи ТОЙ біль у скронях…Стримуючи сльози й піт.Та у розпечених долоняхТРИМАЮТЬ ВЕСЬ НАШ УКРАЇНСЬКИЙ РІД!
Дембіцька Ірина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
