А час іде, а час біжить
І вже ніколи не вернеться.
А нам потрібно далі жить
І вірить, що усе минеться .
Поки серденько в грудях б’є.
Поки ми бачим все довкола.
Бо саме це життя твоє,
Воно не вернеться ніколи .
Коли на ранішній зорі
Проміння сонячне засяє,
Тоді наступить новий день,
А дня вчорашнього немає.
І вже нема тих вечорів,
Що неможливо позабути.
Іде життя без вороття.
Куди? Не можем осягнути.
Лише у пам’яті своїй
Згадаєш всіх, хто був з тобою.
Обіймеш щиро у думках,
Кого любила ти до болю .
І защемить серденько враз,
Уста легенько посміхнуться,
І поки серденько живе
Думки ніколи не минуться.
Любов Колодій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська