З глибокої ночі з неба падає крупа
в повітрі ватою цукрової кружляє
під білим снігом помітна ледь тропа
нас новий день казковий зустрічає…
Стоять дерева у святковому вбранні
і стовбури в землі в полоні крижаному
і не опале листя висять немов скляні
і віти нахилилися і зображають втому…
А біля смітнику гуляють вже ворони
вони ретельно шукають щось поїсти
уважно крутять головою во всі сторони
і сухарі розкидані намагаються розгризти…
Дмитрий Погребняк 555
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
