Поле василькове…
Наче синє море…
Заведи мене,
Де безкраї зорі…
Де трава у росах…
Де гуляла боса,
Дівчинка з волоссям,
Кольору колосся.
Там живе моє:
Дороге та ніжне,
Безтурботне, світле,
Затишне дитинство!
Там сестричкам стрічки,
В кольорі до личка,
Підбирала радо,
То була розрада…
Добре веселились,
І, завжди, світились.
Не знали скорботи,
Бо були в роботі.
Часто зустрічали
Зоряну заграву.
Там моє дитинство
І бабусі хвіртка…
Назавжди, лишилась
В пам’яті листівка!..
ND💌
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
