Сижу я в тишині неначе в темноті
Та чути лиш маленьки звук
Ввіряю кожен тут його почув
Спочатку тихий потім голосніший
Прорив усерці зробив він
Це ж голос………. Думок
Розкриваючи душевні рани
Заспокоюючи вдало
Сидить й готується до лави
А лава та пекучая
льодяне серця розтопить
Та ось змінився звук
Враз посвітлішав й приглух
А голос це моїх думок що в моє серце поринають
Вілена Ромаш
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська