Мені знову здалось, що я лишній…
Але я зрозумів, що вчергове здалося…
Все тому, що скажений та грішний!
Все тому, що в житті не збулося…
Не збулось не здійснилось кохана,
Те, чого моє щастя благало й хотіло,
Те, чого ти такОж ще не знала…
Але, лялю – твоє також мліло…
Я відчув це тоді, коли вперше,
Обійняв і зробив все, що мріяв.
З того часу я твій, а все інше,
Нехай зникне! Так вітер навіяв!
Він сказав, що ти будеш зі мною,
Що тебе буду вічно кохати,
Що ми зможемо бути собою,
І про це, сонце, маєш ти знати!
MARUMA
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
