Знайомство, що пішло у потойбічність,
мара веселки човгнувшись упала
в людському серці кровоточить рана
і день-у-день минає наша вічність,
підступливо вплітається туман
у сотні тисяч кровоточних ран,
розколупавши їх — створив калічність.
То що ж ти є? Чим є оця знедоля?
Утворена незнано уночі,
де за вікном карчать глухі сичі
і в невагомість каламутна воля
жбурляє нас на гостряки мечів,
що кров плеснувши зразу ж запеклася,
а біль ніхто не чує уночі…
Глухі, сліпі, побиті й безталанні,
човгаючи ідуть в шалений тан.
Тривожна і незнана потойбічність
у серце нам заманює туман.
Антон Шаталов
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська