Сяє ізумрудом
райдуга очей.
Я побачу знову
світло всіх ночей…
Застеляє нива
свої килими,
Там дитяча стежка,
Там квітки цвіли…
Там гуляла ніжна
з квітами Весна,
Розплітала коси
в зелені верба…
У ранкових росах
плакала трава,
Голосно шуміла
хвиля степова.
Зберегли дзвіночки
з фіолету сон.
І бринить струмочок
з серцем в унісон…
Квітне, розквітає
фантазійний світ!
Хай відносить вітер
у дитинства мить!..
ND💗<br>Надія Холод
