Зорі

А ми з тобою мріяли про зорі…
Разом дивилися в безкрайнє небо.
Ми розуміли в ці чудові миті,
Що більш нічого в світі нам не треба.
Безкрайнє море й теплий дотик сонця,
Холодний дощ чи вітер,що колише листя.
Я дивлюся,закохана,тобі у вічі,
А ти шепочеш ніжно:"Не замерзла?"
А потім ти підеш,а я залишусь,
І сонце вже не гріє,як раніше.
Я дивлюся угору,з сльозами на обличчі,
Запитую:"Для чого ж ти мене залишив?"
Ти не подзвониш,не спитаєш як я,
Чи більш не холодно мені в осінню пору.
А я сидітиму сама у тиші,
Згадаю,як мріяли з тобою ми про зорі.
Катя Генц