Людська душа – то океан незвіданий,безкрайній,
І що там є – ніхто не зна.
Сьогодні сум, байдужість і вагання,
А завтра щастя й тяга до життя.
Думки людей – то хаотичний космос,
То вулик,де своє життя вирує.
Ніхто не знає де початок і кінець,
Що буде нині на заході сонця.
Що буде з нами завтра,через рік?
Людьми потрібно залишатися навік.<br>Катя Генц
Новинки
Люди
Автор:
Катя Генц
Поділитись
