Казка сьогодення

Трохи хворий на все дід
Вирішив здолати Світ:
Задурити, підкорити,
Як не вийде – розбомбити.
Всякі кризи є у віці,
Але то вже дивні бзіці.
Думали, слова словами,
Дід не йде ніяк до тями.
А найгірше, що народ
Заразивсь від цих хвороб.
Підіграв, як королю ,
Голому тому царю.
Де якесь правдиве диво,
Щоб отямило дідила?
Щоб сказало все і як,
Бо той дід для всіх будяк.
Той дивак загрався в війни.
Хоч лікується постійно,
Та не видно результат,
Все іде до більших втрат.
Як нема кого в тім царстві,
Щоб звільнитися від рабства
Побрихеньок і покор –
Світ зупинить муки й мор.
Прийдуть всякі президенти
З країв різних і численно.
З правдою будуть в руках,
Щоб жорстоким мріям крах!
Щоб дідок спочив на старість,
Бо хвороба та – не радість.
Може , й важко самому
Нести на спині брехню.
Але то не жалість, діти.
Грішному нам слід простити,
А таком злу – горіти!
Щоб ніхто не смів хотіти
Шкодити усьому Світу.
Правда шириться за вітром.
Все добро перемагає,
А ця казка оживає.
Леся Дедишин