КЛЯНУСЬ

Щось є цікаве
в березневім ранку —
Світанок інший,
трохи морозець…
Мій погляд біг
від сходів біля ґанку
Городом вздовж,
Ріллею навпростець.

Осіння оранка
увагу привертала,
Волога з ночі
кликала земля,
Удень під сонцем,
вітром підсихала,
Були і руки,
й ноги в мозоля’х.

Багато років
там відпрацювала,
Уже давно
зійшли всі мозолі,
Але,клянусь,
немало б я віддала,
Щоби трудитись
знов на тій землі.

25.10.2023.

Зубко Ганна