Звихрився вітер, понеслося листя парком,
Розкрилось небо сонячним світанком,
Ще осінь не спішить лити дощі,
Хай почекають, ми поніжимось в красі.
Я насолоджуюсь промінням золотим…
Так сліпить очі світлом неземним…
Блаженна тиша огорнула всі ліси,
Я чую подих вітру навкруги.
Палаци з кольоровими листками,
Покрили землю, наче пелюстками.
Ступаю обережно, немов тінь,
Так урочисто б’є сердечний дзвін!
І душу розриває захват знову:
"О, Божий Світ, який ти кольоровий!"
Над обрієм, високо, птах літав,
Обіймами знов вітер загортав.
ND❤️
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
