Кохані очі

Колись я маленька була, без тубот я бігала з ранку до ночі,
А зараз я виросла, весь світ змінився, і бачу лише чужі очі.
Ті очі, нічого для мене, а він…
Хлопчина високий, рідненький,
розрадити може мене лише він, і голос його чарівненький.
А очі його для мене як дім, як сонце і місяць, як зорі.
А руки, вони взагалі чарівні, великі мов хвилі на морі,
Що виднілись мені десь там в самоті, в дитинстві безкрайому, волі.
Кохання буває в житті лише раз, і я не забуду ті ночі,
Коли ми сиділи і байдуже час, дивились в самі тільки очі.
Діана Козловська