Я форму одягнув

Одягну військовий одяг,
Гордо я сказав,
Та не знаючи, що буде,
Їхав з радістю в очах.
Перші дні були незвичні,
Реагував спокійно,
Але чим далі зникало літо –
Всередині ставало холодніше.
Щастя, посмішка та радість –
Це було завжди.
Але настав такий період,
Що залишився на самоті.
Тут немає особистого життя,
Тут немає друзів,
Тут немає мами, тата і братів –
Лиш прізвище залишилось від них.
Все частіше згадую минуле,
Галерею переглянув разів сто:
Там сонце, небо, річка і життя,
А зараз холод, ніч і смуток – це ще не зима.
Моральний стан далеко не найкращий,
Але я винен сам і мушу я звикати.
Вже не існує того хлопця, який вміє танцювати –
Він форму одягнув і виконує накази.<br>Бєлік(Ілья)