Летів сніг, але він
не торкався землі,
Вгорі танув, у вітру долонях,
Знову привидом там,
все у тій стороні,
В росах босою, верхи на конях.
Заглядаю в туман,
і радію дощам,
Йду-долаю розвезлі дороги,
Річці кланяюсь тій і її берегам,
Рідній хаті, селу всьому в ноги.
Біля тину бур’ян…
В рясних ягодах глід…
Попід хатою мальви відцвілі…
Плаче хвіртка, скрипить…
Споришевий вздовж слід…
Пахнуть осінню яблука спілі…
28.06.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
