Летів сніг, але він
не торкався землі,
Вгорі танув, у вітру долонях,
Знову привидом там,
все у тій стороні,
В росах босою, верхи на конях.
Заглядаю в туман,
і радію дощам,
Йду-долаю розвезлі дороги,
Річці кланяюсь тій і її берегам,
Рідній хаті, селу всьому в ноги.
Біля тину бур'ян…
В рясних ягодах глід…
Попід хатою мальви відцвілі…
Плаче хвіртка, скрипить…
Споришевий вздовж слід…
Пахнуть осінню яблука спілі…
28.06.2025.
Ганна Зубко
