Лист Луганська

І незабаром у Луганську,
Серед потужного вибуху,
І моря блискавичного вогню,
Вони побачать правду всю!
Вийдуть з укриттів,
Побачать наших хлопців,
І разом з ними підуть вже до бою.
Й купу зброї вони візьмуть з собою,
І будуть минати дні й ночі,
Та зовсім скоро вже невдовзі,
У москаля осліпнуть врешті очі.
І якби не були вороги наші охочі,
Але не на їхнім боці всі потужні сили зовсім.
І настане суд або ж усі підуть на самосуд,
Тоді ж нестане бовдурів московських,
І на їх могилах не буде квітів та землі живої,
Бо нема прощення вічно хворим та дурним.
На території нашої країни немає місця для їх могил.
Хіба ж може бути у саду місце для пустелі?
На їх дурні родини немає місця ні в одній оселі,
На них впадуть невдовзі рідні стелі,
А ми все далі будемо йти,
І якби хтось там не хотів,
Завоювать наші степи, гаї й краї,
Але немає місця на Вкраїні,
Для ганьби та її жахливої дитини.
Наша Вітчизна вистояла все,
А кремлю вже не пробачити усе.
«Горіть у пеклі проклятущі гниди»
Чути будуть вони від старого й до дитини,
І так по світу будуть їх ганяти,
А нас всі будуть цінувати.
Прощавайте бовдури й невдахи,
Роками жили й будемо без вас,
І якби вам не вистачало нас,
Але ніхто вже не почує слабких вас.
Це наш дім,
Наш степ,
Й наш Донбас.
У ньому вільним буде лише кожен з НАС!
Алексєєв Віктор