Зачакловане Кохання

Мене оточила очей твоїх безмежність,
Голова казала щось мені за обережність.
А серце наказало поринути в єдине ціле:
Бути у гармонії із нею як чорне та біле,
Як місяць та зірки,
Як сонце та літнії вітри,
Як літери та числа,
Як море й ріка.
Душа казала робити все,
Аби сказала «ТАК» вона!
І мені цікаво, що думала тоді твоя душа?
А, що тоді гадала твоя голова?
Чи дійсно обирала ти все так,
Ніби нічого не знала напевне?
Хоча доньки чаклунок,
Точно майбутнє, знають певне.<br>Алексєєв Віктор