О рідна земле, в сяйві сонця й пісні,
Де колоситься хліб, де степ, поля, гаї.
Твій голос в серці, твої води прісні,
Ти — мій початок, де співають соловї.
Тут вітер грає на дніпровських хвилях,
Тут пісня лине в синь небес ясну.
Тут кожна тріщина, що у старих могилах,
Охороняє память, давнину страшну.
Ти в кожній квітці, в кожному промінні,
В калиновім намисті ранніх літ,
Ти — сила духу, ти — міцне коріння,
Що проростає крізь роки й граніт.
Любити тебе — жити кожну мить,
Шануючи свободи стяг високий,
Бо твоя правда, як зоря блищить,
Веде вперед, у день новий, широкий.
Україно, мати, сповнена тепла,
Мій оберіг і мрій незгасна частка,
Любов до тебе — світла і свята.
Моя земля, безмежна і прекрасна.