Я людина із плоті і крові,
Незалежно від чужих почуттів.
Я людина не власної волі,
Я залежна від погодних вітрів.
Я людина, то м’ясо і кості,
Що зникають під тиском років.
Я людина, я сповнена злості,
Я одна із мільйонів життів.
Я людина, нічого не варта,
Моя воля підвладна жалю.
Я людина, про що моя правда?
Коли я нічому не навчу.
Я людина – це більше ніж треба.
Коли Всесвіт згорає до тла,
Я людина, а наша потреба
Бути з тим з ким доля звела.
Вікторія Снєгова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
