Лісовик

По лісу густому у день і вночі,
Вартує дідок із дрючком у руці.
Він пильно обходить обійстя свої,
Щоб шкоди по лісу ніхто не робив.

У лісі господар він з давніх віків,
Та зустріч із ним дана не усім.
Хто в лоно природи іде як у храм,
Тому завжди радий міцний дідуган.

Обернеться зайцем ,сидить під кущем
Чи птахом на гілці зустріне гостей.
Подивиться гостя ,чи добрі думки,
Його пригостити,чи з світу звести.

Та злого не любить він людям робити
З сусідами звик він у злагоді жити.
За гарне вітання, повагу й дари,
Покаже місця де чудові гриби.

Буває захоче із кимось пограти,
То можна по хащах до ночі блукати.
А тільки побачить в очах твоїх страх,
Сам виведе з лісу,покаже де шлях.

Такий от веселий є дід Лісовик,
Що ліс береже і всіх звірів своїх.
Із ним розмовляйте гуляючи в лісі,
Повірте він чує і його це тішить.