За пів ціни
День осінній догоряє,
Пада сніг вже на поріг,
Весь кагал листа складає,
Комерсанту, зі своїх:
«Ми нещасні сірі миші,
Злидні подушили нас,
Є одна надія лише,
Благодійнику, на Вас!
Чи не міг би, пан торговець,
Бідним нам, подарувати,
Шість вагонів із вугіллям,
Безкоштовно, без оплати?»
«За даремно, я не можу,
(Бачать відповідь вони),
Але браттям допоможу,
Відпущу за пів ціни.»
Що ж, погодилась громада,
«Б’ють-тікай, дають-бери»,
І замовила зі складу,
Із шести вагонів, три…
Не отримавши оплати,
Ні замовлення на решту,
Бізнесмен той, правди ради,
Шле з питаннями депешу.
А кагал відповідає:
«Пан придумав щось, чи як?
І на думку нам спадає,
Що закритий вже контракт.
Ви нам як пропонували –
Шість вагонів – пів ціни,
З цього ми порахували,
Що за дарма буде три.
Їх отримали, всі повні,
Дуже вчасно, бо зима,
А на інших три, шановний,
В нас претензій геть нема!»
