Мамо не плач..

Мамо, не плач…
Мамо, не плач, я повернусь навесні,
Коли зацвітуть на світанні сади.
Ти тільки чекай, ти молись уві сні,
Я крила розправлю повернуся …
В окопи холодні де жорстока земля,
Де вітер гіркий пахне смертю і болем.
Я знаю: ти вдома, стоїш край вікна,
І серце стискається в тиші обіймах .
А якщо раптом не буде весни…..
Якщо не зустрінеш мене на порозі…
Ти знай: я навіки тепер між однієї зорі,
Я в полі, у вітрі, в траві, у дорозі.
мамо, не плач… я залишуся тут,
На рідній землі, що любов’ю зігріта.
Я в кожнім подиху вітра, в співі птахів…
Я житиму вічно, на нашій землі.
Альбіна