Моя Батьківщина

Моя Батьківщина-це зоряний край.
Моя Батьківщина-це дім і родина.
Це поле широке,де зріє краса.
Земля плодовита навіки жива.
Це гори Карпат,що тягнется в небо.
Земля моя щедра,мов золото лан,
Тут кожен куточок для сердця є храм.
Тут предків мій дух,їх сила й могуть,
Тут воля і правда у віках живуть.
Де козацька кров в жилах тече,
Де кожна історія в сердці палає вогнем.
Я йду по стежинам, що предки пройшли,
Відчуваю тепло їх невидимих слів.
Це річка Дніпро,що не знаю покою.
Моя Батьківщина-це спів солов’їний,
Це запах весняних квітучих садів.
Це щедрі на врожай осінні долини,
І в сердці моєму-найкращий мій світ.
Це міста і села,що дихають миром.
Це люди,що вірять у кращє майбутнєЦе пам’ять про тих хто віддав своє сердце,
Щоб ми жили вільно на рідній землі.
Моя Батьківщина-це мудрість століть.
Це історія,що розповідали вночі як казки.
Це пісні,що співали під зоряним небом.
Це палкий вогонь,що плигаєм вночі,вінки заспукаючи в близькій течії.
Це мрії,що здійснюються у кожній миті.
Моя Батьківщина-Це сила й краса.
Це віра в любов,що тримає весь світ.
Це гордість за те,що ми є українці,
І вірність у сердці -навік назавжди.
Моя Батьківщина-це колиска життя.
Де вічно шумлять вікові тополя.
Де в небі літають журавлі,
Де воля і сила у кожному дні.Де в полі колосся жита і пшениця,
Де кожна травинка до сонця тягнеться.
Де ріки пливуть,де лунає розмай.
Де степи безкраї,поля золоті.
Там пісня лунає в сердечній красі.
Там небо таке,що безмежно синє.
Де сонце всміхаєтся кожній дитині.
Де мати чекає на сина з війни.
Де в серці спелелися всі радощі й сны.
Тут кожна стежина,кожен лісок.
Мені рідніший за сотню дорог.
Де хліб на столі і калина в саду.
Тут завжди радію,Тут завжди живу.
Батьківщина моя-це рідне село.
Де все починається,де все тепло.
Де руки працьовиті творять дива,
Тут вічно співає душа молода.
Нехай буде мир у твоєму житті,
Хай щастя розквітне в кожному домі як пісня душі.
Гречанова Владислава