***

Ясний місяць, пролунав сонатою над землею.
Не забуті ті дні.
Як у полоні променів холодних,
Зіткнулись у горі, на драбині зоряній.
Пролунала гра фортепіано, поміж деталей танцю,
Навчились любити, навчалися жити.
Зіграну сонату, доповнювали танці у ночі повільній,
Німа гра емоцій, замінила усі слова світу.
Кращого початку кінця не пізнати.
Місячними променями охопила бурхлива мелодія.
Ясна зоря, пролетіла повз світло бурхливе.
У просторі часу розвивався вітерець зухвалий,
Роздавав початок білої ночі, у лісі бурому.
<br>Арсеній