Народе рідний,
підіймайся,
Гони з землі негідну
масть.
Тут кожен кущик нами
саджений,
А затоптав російський
князь.
Як ви посміли,
люди-нелюди,
Підняти зброю на дітей.
Невже з дитинства пили
,,млеко” ви,
Із материнських же
грудей?
І в генах варварство
панує,
І звірство по крові іде.
Які ж ви браття,
ви-холуї,
І прощення нема за це.
Гоніть і бийте це
напасття,
І не жалійте нікого.
За смерть дітей їх
грузом двісті,
Батькам верніть їх
за це зло.
Тетяна Лазарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська