Наше літо

А я забула вже про наше літо.
Ти, як міраж, розтанув в далині…
У пам’яті лише червоні квіти,
Що їх залишив в мене на вікні.

Немає більше тіні на обличчі
І не блищить сльоза у кутику очей…
Закуталась журба в осіннім листі,
Не згадую я відблиски очей.

Ти слухав від матусі всі поради,
Бо краще знає: що, до чого й як!
Та, не отримав для душі розраду,
Твоє життя рідня не прожила, ще б пак!

Інші жінки тебе не влаштували.
Шукав мій образ через всі роки,
Бо очі лиш мої зачарували,
Ти сумував…нудні були деньки.

Я проводжала наше літо із балкона,
Згадала з ніжністю – яскраве, неземне…
Послухав ти рідню свою із дому,
Тепер вже точно знаєш, що життя одне!
ND♥️
Надія Холод (ND)