На цвинтарі

Прапори на цвинтарі стоять,
Наче птахи крилами шумлять.
Мов велике синьо-жовте море,
Яким повільно пропливає горе.

Людей гучна мовчазніть лине,
В ній тоне сум по тих, хто згинув…
Пронизана земля хрестами,
Єднаючими з небесами…

Багато, дуже їх багато,
Що небо має вже стояти,
Не ворушитись над землею,
Триматись намертво за неї.

І дати, дати на хрестах,
Ті що історію вершать,
У пам‘яті що застрягають,
Що душу жахом вивертають.

Тут, що не хрест, - історія,
Намішано геройство з горем в ней.
Не цвинтар то - зарубка пам‘яті,
Тій, що не можна нам образити…

Сльоза тече, мов кров душі,
Тече і полірує злість.
Всередині квітне ненависть,
Формує генетичну пам‘ять…

10-01-2023