У темряві горя

Чорне… все чорне навкруги.
Здається, навіть сніг.
На очі давить темрява.
Доба - суцільна ніч.

Сонце до хати не заходить,
Покинуло її.
Час зупинився назавжди.
Хода не чує ніг.

Плач розриває рот,
Спогади вивертають.
Крику, що рветься із душі,
На шепіт вистачає…

Він подзвонив із військомату:
«Не можу я інакше!..»
А згодом похоронка…
Вдова і мати в хаті…

13-01-2023