Ненавиджу

Я ненавиджу ненавидіти вірші,
Що писала про тебе без тями.
Сльози, що протривала ще гірші,
Бо не залишили навіть плями.

Я ненавиджу ходити дорогами,
Що вели, аж кружляли до тебе.
А тепер вони стали ворогами,
Що мов свідки здіймають до неба.

Я ненавиджу боятися втечі,
А ще більше – зустрітися в очі.
Я давно зібрала всі речі,
З мене сміється хто схоче.

Я ненавиджу памʼяті пастку,
Що як мігрень після бурі.
Я забула мораль тої казки,
Що малює фарба на мурі.

Я ненавиджу спогад про тебе,
Ніби пляма на серці, що тліє.
Я ненавиджу злитись на себе,
Хоч на людях удаю, що радію.

Я ненавиджу ненавидіти зустріч,
І картати до скону не хочу.
Ти все ще тут, ти поруч,
Так ненавиджу я твої очі.

Вікторія Снєгова